Голокост. Цього не можна забувати...

28 січня з метою увічнення пам'яті про одну з найтрагічніших сторінок Голокосту - масове вбивство євреїв Києва; ушанування жертв злочинів, скоєних нацистами під час окупації столиці України, - мирних жителів усіх національностей, військовополонених, учасників українського визвольного руху, а також для об'єднання зусиль суспільства щодо запобігання повторенню злочинів проти людяності,

у Тарасівському НВК були проведені заходи (бесіди, виховні години, перегляд відеосюжетів, документальних фільмів).

27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, який було встановлено Генеральною Асамблеєю ООН. Офіційно пам'ять жертв шанують з 2006 року, але в багатьох країнах жертв Голокосту згадували і до офіційного визначення цієї дати. Ініціаторами прийняття документа виступили Ізраїль, Канада, Австралія, Росія, Україна, США, а їх співавторами - ще понад 90 держав. Дата 27 січня була обрана тому, що в цей день радянські війська звільнили концентраційний табір Освенцим (територія нинішньої Польщі).

Голокост в перекладі з давньогрецької означає "всеспалення". У широкому сенсі під цим терміном розуміється переслідування і масове знищення нацистами представників різних етнічних і соціальних груп (євреїв, поляків, радянських солдатів, циган, масонів, безнадійно хворих та інвалідів та ін.) у період існування нацистської Німеччини. У вужчому - переслідування і масове знищення євреїв, що жили в Німеччині, на території її союзників і на окупованих ними територіях під час Другої світової війни в період з 1939 по 1945 рік.

Голокост почався в січні 1933 року, коли до влади прийшов Гітлер, і фактично закінчився 8 травня 1945 року. У період між 1933 і 1945 роками було вбито більше 11 мільйонів чоловіків, жінок і дітей. Приблизно шість мільйонів з них були євреями. За час Голокосту загинуло більше 1,1 мільйона дітей. Діти були особливою мішенню для нацистів в період Голокосту. Живими вони представляли виняткову загрозу, адже, подорослішавши, вони б створили нове покоління євреїв. Багато дітей задихнулися в скотовозах по шляху до таборів. Тих, хто вижив, негайно поміщали в газові камери.

Наймасовіше вбивство при Голокості сталося у вересні 1941 року в урочищі Бабин Яр недалеко від Києва в Україні, де було вбито більше 33 000 євреїв всього за два дні. Євреїв змусили роздягтися і підійти до краю яру. Коли німецькі загони стріляли в них, вони падали вниз. Потім нацисти завалювали стіни яру, ховаючи і мертвих, і живих. Поліцаї хапали дітей і також скидали їх в яр....

Були знищені не тільки люди - була знищена унікальна місцева єврейська культура, знищена пам'ять про те, що вона (ця культура) століттями була невід'ємною частиною культури Східної Європи. Свідчень цьому практично не збереглося. Євреї на цих землях, які колись були центром світового єврейства, перетворилися на маргінальну меншість. У певному сенсі, нацисти зі своїми завданнями щодо остаточного вирішення єврейського питання впоралися успішно.